Свято Миколая
На сцену виходить св. Михайло.
Св.Михайло:
Гей, малі ви янголята,
Хай тут зараз вас громада
Стане разом до роботи
Жваво, повненька охоти!
1-е янголятко:
Яка ж буде праця,
Що велиш збираться
Янголяткам з неба?
Яка зве потреба?
Св.Михайло:
Чи ж ви, янголята,
Забули, що свято
Йде святого Миколая,
Що в те свято обділяє
Він гостинцями всі діти?
Жваво враз приготовіте
Кіш з гостинцями для нього,
Наскладайте в кіш усього.
2-е янголя:
Справді, завтра свято.
Гостинців багато
Треба дітям приладнати
Для кожної хати.
Гей, жваво до діла,
Щоб праця горіла!
Щоб святитель Миколай –
Кіш наповнений застав.
Гей, час праці — не забав!
3-е янголя:
А я для них коні маю,
Гарні, дерев'яні,
Хай учаться на них їздить
Хлопчики кохані.
Бо козацтво що без коней?
Те, що без крил птиця.
Поки малі, треба їм
У забаві вчиться.
4-е янголя:
А я також дари гарні
Маю для дівчаток:
Карооких, синьооких
Лялечок багато.
І для лялі одяг гарний,
І постіль біленьку,
І ліжечка, і посуду
Кухонну гарненьку.
Хай учаться господарить
Змалечку дівчата:
Пекти, варити, вишивати.
І шити, і прати.
5-е янголя:
А я діточкам приношу
Корисні гостинці:
Хусточки й панчішки теплі,
Шапочки дитинці.
Теплі плащики на зиму,
Теплі рукавички
І щіточки-зубочистки,
Добрі черевички.
Знаю, всього того дітки
Потребують дуже.
Воно завше як ласощі
Діточкам послужить.
Св. Михайло:
Чую, шелест десь тут близько,
Що це може бути?
Так товчеться неспокійно.
Мабуть, щось вороже!
Чортик Антипко:
Вибачте, що вас тривожу,
Янголята з неба.
Та скажіть, чи різочок вам
На дітей не треба?
Св. Михайло:
А чого ти тут приходиш?
А чого з'явився тут ти?
В радощів таку хвилину
Тут тобі не треба бути.
Антипко:
Чи думаєте, що добрі
На землі всі діти?
Там не небо, не янголи!
Падуть в наші сіті.
(Сміється, показує в 'язанку різок).
Тут стане всім:
Дівчаткам-задавакам
І хлопцям-розбишакам,
Які не слухають ні мам, ні татусів,
Не поважають старших, вчителів.
Ха-ха, хі-хі, даруночки такі.
(Танцює і розмахує прутиками).
Св. Михайло:
Як так кажеш, то лиши тут
Кілька різочок Антипку,
Може, й справді треба буде,
Та тікай із неба, швидко!
Антипко:
Ой, тікаю вже, тікаю, (подає різочки)
Бо для мене тут заясно.
Я темряву тільки люблю.
Люблю лиш, як світло згасне.
Йду лихих дітей шукати.
А найду їх ще на світі –
То потішу пекло наше,
Що ще є нечемні діти.
(Тікає.)
Св. Михайло:
Слава Богу, що забрався
Вже Антипко той безп'ятий. ,
Боже Отче, не дай злому
Діточок у сіті взяти.
(Оглядає дарунки).
Так, гаразд, вже все готово.
Можна дари роздавати.
(Чути дзвіночки).
1-е янголя:
Йде святий вже Миколай,
Співом його привітаєм.
Нумо ж дружно, янголята,
Йому пісню заспіваєм.
(Співають «Ой хто, хто Миколая любить»).
Ой хто, хто Миколая любить,
Ой хто, хто Миколаю служить,
Тому Святий Миколай (2)
На всякий час помагає.
Миколає!
Ой хто, хто спішить в твої двори, Т
ого ти на землі й на морі
Все хорониш від напасти, (2)
Не даєш в гріхи упасти.
Миколає!
Ой хто, хто к ньому прибігає,
На поміч його призиває,
Той все з горя вийде ціло, (2)
Охоронить душу й тіло.
Миколає!
Входить св. Миколай із двома янголами.
Св. Михайло:
О, вітай нам, Святителю,
Отче Миколаю,
Все готове до роздачі
Янголята мають,
А діточки нетерпляче
Гостинців чекають.
Св. Миколай:
Зараз, зараз роздам дітям
Гостинців багато.
О, вітайте, любі діти,
І це моє свято!
Із небесних йду просторів,
Де янголів хори
Славлять Бога безнастанно
В тройці Всесвятого.
Хто побожний, хто слухняний,
Пильний, цей дістане
Від мене гостинців.
Рідну мову хто голубить,
Батька, неньку завжди любить,
По черзі гостинці вам,
Які маю, всім роздам.
(Янголи підносять, а св. Миколай роздає дарунки дітям).
Св. Миколай: (після того як раздасть дарунки)
Тіштеся, радійте, діти,
Та горніться до освіти,
Не лінуйтеся, трудіться,
А від злого бережіться,
Батька, неньку поважайте
І учителів своїх.
І любіться, не сваріться,
Бо ви є брати і сестри.
Оставайтеся здорові.
За рік прийду до вас знову.
2-е янголя:
Ти, владико, Отче Миколаю,
Чудами славний ти віками,
Тебе ми молимо, благаєм,
Покровом будь над діточками.
3-є янголя:
О, змилуйся над нашим краєм,
Земля вся просить їх убога,
Веди їх, Отче, ми благаєм,
До правди світлої — до Бога!
(Всі виходять).
|