Тема: Казковий образ.
Мета: комплексний підхід до розкриття характеристик образу.
Завдання: засобами мистецтва та літературної мови відобразити індивідуальні особливості образу, спираючись на графічну та літературну характеристику праобраза; узагальнити та розширити знання дітей про те, що обов'язком кожної людини є охорона природи; продовжувати роботу над художнім словом, збагачен¬ням словника учнів; розвивати естетичне сприйняття чудового світу природи, уяву, пам'ять; виховувати в дітей бажання берегти все живе.
Хід заходу.
- I. Організація класу.
Вчитель:
Треба всім нам привітатись:
Добрий день!
Дружно весело сказати:
Добрий день!
Вліво - вправо повернемось,
Туди-сюди усміхнемось.
Всіх гостей ми привітаєм:
І здоров'я побажаєм.
Вчитель. В класі усі затихаємо,
Виховну годину починаємо.
Все, що отут відбудеться,
Кожного з вас стосується.
II. Ознайомлення з темою та метою уроку.
- Влітку всі ви, звичайно, часто бували на природі, теж напевно помітили, вона дарує нам не тільки яскраве сонечко, шелест трави, небесну блакить. Природу, її рослинний світ населяють живі істоти – люди, тварини, рослини. І лише всі разом – люди і тварини, рослини утворюють цілісну картину світу.
І у цей світ, у світ природи ми з вами сьогодні помандруємо. А для цього заплющить очі і уявіть собі, що ви потрапили у ліс. (звучить музика з голосами птахів).
Ось, по праву руку від вас – береза, а по ліву – дуб, попереду – ялинка, а за нею сосна, клен, верба та багато інших дерев.
- Уявили?
- А тепер відчиніть очі і слухайте далі.
- Давайте уявимо, що дерева – це зачакловані люди. А ми з вами добрі чародії і повинні роз чаклувати їх. Але для цього ми повинні виконати декілька завдань.
- На уроках природознавства ви вивчали рослини, їх будову. Скажіть, що спільного в будові дерев?
- Але дерева не однакові, хоч і мають спільні частини, вони різні.
- Кожна людина має своє обличчя, так і кожне дерево має свій вигляд.
- Дерева мовби повторюють характер, зовнішній вигляд, вік зачарованих людей. Вік багатьох дерев дуже довгий, набагато довший ніж вік тварин і людей. Якщо кінь або собака можуть дожити до 15 – 20 років, то для дерева – це тільки дитинство. Сосна вважається дорослою в 70 років, а дуб – не раніше, як у 100 років. Можна зустріти дуби, яким більше тисячі років. Наприклад, в Україні на Запоріжжі росте 800-літній дуб.
- Дерева, як і люди мають своє ім’я. Які дерева ви знаєте? (береза, дуб, клен,…)
Гра «Переставлені склади»
- У вас на партах лежать склади. Треба їх переставити так, щоб отримати назву дерева.
(калина, дубок, верба, каштан, береза, тополя, вишня, яблуня, кленок, горіх, абрикос, сосна, ялинка).
Гра «Оплески»
- Зараз я буду називати назви рослин, а ви повинні «спіймати» оплесками назви дерев.
Береза, осока, троянда, калина, дуб, волошки, пшениця, верба, ромашка, каштан, жито, тополя, вишня, яблуня, лілія, клен, горіх, кульбабка, абрикос, підосиновик, сосна, мухомор, ялинка.
- Дерева, як і люди поділяються на жінок і чоловіків. Давайте спробуємо визначити рід дерев. Це нам потрібно для того, щоб знати кого намалювати поряд з деревом – жінку чи чоловіка, коли будемо розчакловувати їх.
Відгадування загадок.
Один батько тисячі синів має,
Всім шапки справляє, а своєї не має. (дуб)
- Як ви дізналися, що це дуб?
- Хто це – чоловік чи жінка?
- Як ви вважаєте, він молодий чи похилого віку?
- Яке у нього обличчя – добре чи зле?
- Хто знає про це дерево щось інше?
Маю плаття зелененьке,
Гнучкі ніжні віти,
Білу кору, стан тоненький,
Як я звуся, діти?
- Який одяг має береза?
- Яке у неї волосся?
- А чи бачили ви, як плачуть берези?
- По їх стовбурах стікають сльозинки, а коли чиясь жорстока рука поранить дерево, сік починає стікати струмком.
У вінку зеленолистім,
У червоному намисті
Видивляється у воду
На свою хорошу вроду. (калина)
- Що ще ми знаємо про калину? (доповідь)
Заблукала в верболозі,
Дні і ночі ронить сльози. (верба)
Навесні цвітуть мої свічі,
Заглядають сонцю в вічі,
А під осінь ті свічки
Вдягнуть з голок кожушки. (каштан)
Психогімнастика
Заплющте очі… Уявіть себе Деревом. Ваші ноги — то міцне коріння, ваше тіло — стовбур, ваші руки — то гілки. Дерева набирають сили від Сонечка, енергії — від Землі (хитаються — спочатку легенько, потім сильніше).
Творче завдання (робота в парах)
Збери прислів’я:
Багато лісу – не рубай, мало лісу – бережи, нема лісу – посади.
Ліс навесні веселить, літом холодить, восени годує, взимку зігріває.
Одна людина залишає в лісі слід, сотня – стежку, тисяча – пустелю.
Зрубав одне дерево – посади троє.
Немає ліпшої краси, ніж гаї та ліси.
Від природи бери те, що вона дає, та й за те дякуй.
- Скажіть, чому дерева називають нашими зеленими друзями? Яку користь вони приносять?
З давніх-давен природа була основою життя людини. Адже людина отримує від природи все, потрібне їй для життя: тепло, повітря, їжу, одяг, житло, меблі, кораблі й багато іншого. А чи завжди ми платимо їй добром за добро? На превеликий жаль, ні. Кожна зламана гілка, кожна зірвана квітка, кожен пійманий метелик — це рана, заподіяна природі. Якщо таку рану заподіюєш ти, твій товариш, а потім ще хтось — що стане з природою?
Дерево, трава, квіти і пташки
Не завжди зможуть захиститись.
Якщо будуть знищені вони –
На планеті ми залишимось одні!
Памятайте! Чи буде збережена природа, залежить не тільки від вчених, а від кожного з нас.
Складання правил :
Не руйнуй пташині гнізда!
Не рви й не топчи квіти!
Не руйнуй мурашники!
Не розпалюй вогнища в лісі!
Не галасуй на природі!
Не руйнуй грибниці!
Не засмічуй водойми!
Не забирай диких тварин додому!
Не ламай і не рубай дерева!
Пам'ятай, дитино! Ти — друг природи!
Вчитель: А тепер пригадайте завдання нашої виховної години. Ми з вами чарівники і спільними зусиллями роз чаклуємо цілий казковий ліс. Кожному дістанеться своя людина, котру треба роз чаклувати. І, навіть, якщо вона була раніше і не дуже доброю, ми їй теж допоможемо. Бо є така легенда.
Легенда.
У народі кажуть, що була колись красива дівчинка і були в неї сестри. Вони лікували людей. Одного разу прийшов до них лікуватися Зимовий Вітер. Постукав у двері і запитав:
- Чи тут дівчата-красуні живуть, які людей лікують, здоровя дають?
- А ти хто будеш?
- Зимовий Вітер.
- А чи зробив ти щось добре людям?
- Ні.
- То за що ж ми тебе будемо лікувати?
- Бо я хворий.
- Але ми тільки добрим людям допомагаємо.
Дмухнув вітер і перетворив сестер у дерева. А люди висадили березу – під вікном, вербу – біля води, осику – ближче до сонця. Так і ростуть дерева-сестри, своєю красою людей милують.
- Ось така легенда. Тому ми не залишимо не однієї зачарованої людини в нашому казковому лісі, кожній допоможемо. Ті діти, які сприймають біду інших як власну, вчаться робити добро ближнім, підтримувати, допомагати літнім людям, хворим, - у майбутньому стають надійними людьми землі нашої. Кожен з вас становиться зараз відповідальним за людську судьбу. І в цьому нам допоможуть наші друзі-олівці. Починаємо працювати. У кожного на парті лежить малюнок з зображенням дерева. Потрібно намалювати поряд з ним розчакловану людину.
Підбиття підсумків. Виставка робіт.
Рефлексія.
- Що кожний з вас взяв для себе з нашої виховної години?
НЕ ХОЧУ
Метелика ловити я не хочу:
Він – квітка неба, хай живе собі!
Хай крильцями барвистими тріпоче,
Щоб радісно було мені й тобі!
І квітку лісову не стану рвати,
Її додому я не понесу,
Бо вдома їй джмеля не погойдати
І не попити ранками росу!
І ні стеблинку, гілку чи травинку
Я не ображу: це – страшенний гріх!
Бо в кожній з них живе тремка живинка,
Що світиться довірою до всіх.
А. Костецький
- Чи сподобалась вам подорож у світ природи?
Вмійте природу любити
Вмійте природу любити,
вам у походи ходити
і мандрувать, любі діти,
вмійте ж природу любити,
кожній стеблині радіти.
В полі, у лісі, над яром –
Квіти, дерева і трави…
Цвіту не вирви задаром,
Гілки не втни для забави.
Оберігайте ж повсюди
Шлях і стежиночку в гаї,
Все те окрасою буде
Нашого рідного краю.
П.Сиченко.
Учень. Ми — дивосвітівці,
З вкраїнського ми краю
І землю рідну ми від лиха захищаємо,
А гаслом нашим є і завжди буде:
Усі разом.
Любіть природу і шануйте, добрі люди!
| 